Показ дописів із міткою напрямки роботи психолога. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою напрямки роботи психолога. Показати всі дописи

субота, 19 березня 2016 р.

Опис досвіду роботи практичного психолога



Проблема, над якою працюю:
« Формування життєтворчих цінностей особистості шляхом надання різноманітної психологічної допомоги».
Мета діяльності:
- створити в школі простір, вільний для спілкування та вираження всіх потреб та здібностей дитини;
- об`єднати всіх учасників навчально-виховного процесу спільною метою допомоги та підтримки дітей, підготовки їх до майбутнього самостійного життя в соціумі;
- - розкрити внутрішні резерви дитини (колективу) для самореалізації в суспільстві.
Перспективне завдання:
- -створення методичної та діагностичної бази для вирішення робочої проблеми;
- -визначення видів та форм роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу з даної проблеми;
- залучення до роботи батьків учнів та громадських організацій;
- створення психологічних куточків допомоги для дітей ,батьків, вчителів.
Першочергове завдання:
- вивчення учнівського колективу(колективів);
- згуртування навколо себе колективу вчителів-однодумців, батьків- ентузіастів для обговорення проблеми та шляхів її реалізації.
Очікувані результати:
- формування соціокультурних компетентностей;
- у всіх учасників навчально-виховного процесу;
- формування комунікативних та життєвих навичок спілкування підлітків з однолітками або в соціумі;
- -виховання самодостатньої та самостійної особистості, здатної до життя та самореалізації в суспільстві.
ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ
СТВОРІМО РАДІСТЬ РАЗОМ!
(з досвіду роботи)
У тебе гаряча вдача, — кажу я хлопчині, — та й добре:
бийся собі — тільки не дуже сильно, злися — але лише раз на день.
Якщо хочете, в одній цій фразі вміщається весь виховний метод,
яким я користуюся.
(Я.Корчак, «Дитина в сім'ї»)

Стрімко змінюється час, змінюється суспільство та відносини між людьми. Виховання є одним з найважливіших компонентів освіти в інтересах людства. Головне завдання сучасної школи – допомогти дитині реалізувати свої здібності. Для цього між педагогом та дитиною, на мій погляд, необхідно встановити такі взаємовідносини, які б сприяли його розвитку,створювали умови для його руху вперед. У своїй роботі, як шкільний психолог прагну до цього. Таке важливе завдання необхідно щоденно конкретизувати в планомірній системно здійснюваній роботі.
Щоб максимально реалізувати всі здібності, які є в дітей, мені необхідно забезпечити оптимістичний (за А. С. Макаренко – «мажорний») тон життєдіяльності дитячого учнівського колективу.
Я прагну створити традиції, які, як впевнилася на практиці, дозволяють створити атмосферу дійсно відкритого доброзичливого спілкування.
Адже, що таке «СПІЛКУВАННЯ»? Це- спільні справи, які дозволяють задіяти кожного або дають можливість проявити себе в будь-яких заходах. Тобто індивідуальні бесіди, групові та індивідуальні заняття, превентивні заходи і т.д.
Головна мета шкільного психолога, як зазначено в «Положенні про психологічну службу в системі освіти», полягає у створенні максимально комфортних умов для повноцінного розвитку та успішного навчання учнів у конкретній соціально-педагогічній ситуації.
Зміст роботи практичного психолога базується на тісній співпраці з учнями, батьками, вчителями та з відповідними службами з метою виявлення і створення соціально-психологічних умов розвитку особистості. Основною метою діяльності практичного психолога є забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров'я і соціального благополуччя усіх його учасників. Тільки соціально-активна особистість зможе успішно оволодіти навчально-виховними програмами, прагнучим до самовдосконалення і саморозвитку.

Я здійснюю свою роботу відповідно до статей 21, 22, 57 Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України» № 616 від 02.07.2009 р., наказу Міністерства освіти і науки «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами» № 864 від 28.12.2006 р., наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах» № 330 від 20.01.2001 р., листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 № 1/9-352 «Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України» Етичного Кодексу соціального педагога, Етичного Кодексу психолога та інших нормативних документів і методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки.
Проблема, над якою працюю:
Формування життєтворчих цінностей особистості шляхом надання різноманітної психологічної допомоги.
На мою думку, без чіткої психолого-педагогічної діагностики індивідуальних особливостей дитини неможливо правильно спланувати і організувати роботу навчально-виховного процесу.
Серед пріоритетних напрямків роботи є: соціально-психологічний супровід першокласників; адаптація п'ятикласників до навчання в середній школі; психологічний супровід профільного навчання, діагностика групи ризику, тощо. Систематично проводжу роботу, спрямовану на поглиблену діагностику дітей різних вікових категорій. У школі ведуться протоколи, де занотовуються всі дані психодіагностичних досліджень. Саме це дає можливість здійснювати особистісно-орієнтований підхід у навчально-виховній роботі та відслідковувати розвиток дитини у динаміці.
ГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ 1-Х КЛАСІВ
Саме для того, щоб вчасно запобігти шкільним проблемам, необхідне обстеження психологічної готовності до навчання дітей у школі. Зрозуміло, що діагностика – не самоціль. За визначеними ознаками неготовності дитини до навчання дуже важливим є наступний крок – надання їй необхідної психолого-педагогічної допомоги. Найкраще здійснювати психолого-педагогічний контроль за розвитком дитини та корекції, заздалегідь, протягом дошкільного віку, інакше залучена в навчальний процес не готовою до нього, вона приречена на труднощі і долати їх буде нелегко.
Тому, починаючи від навчання дітей в початковій школі, постійно ведеться спостереження за розвитком кожної дитини, використовуючи сучасні діагностичні методики.
Мною була розроблена корекційно-розвивальна програма з метою розвитку адаптаційних навичок першокласників. Також проводжу індивідуальні розвивальні заняття для першокласників з ознаками дезадаптації.
АДАПТАЦІЯ ДО НАВЧАННЯ 5-Х КЛАСІВ
Серед учнів 5-х класах психолог проводить діагностику перевірки шкільної адаптації до навчання у середній школі. У своїй роботі використовує проективні методики з метою визначення ознак дезадаптації, методику діагностики навчальної мотивації М. Лусканової та ін. Проводжу розвивальні заняття з розвитку міжособистісної взаємодії, комуніктивності, арт терапевтичні заняття по роботі з страхами.
РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
Засвоєння знань не повинно стати механічним процесом. Знання можна вважати засвоєними, якщо поняття, терміни і їх функціональні зв'язки стали здобутком школяра. Засвоєння знань, відповідно, визначаються розумовим розвитком. Рівень розумового розвитку свідчить про те, якою мірою виконане школою завдання.
Актуальним завданням у роботі з обдарованими дітьми повинно стати стимулювання їх активної пошукової діяльності та самостійності.
Основними умовами для виконання цього завдання є:
1) залучення дитини в навчальний процес, який сприятиме підвищенню ефективного засвоєння матеріалу;
2) стимулювання інтелектуальних зусиль дитини;
3) формування впевненості у своїх силах;
4) виховання відповідної незалежності у поглядах дитини.
Обдарована дитина не зможе реалізувати свої здібності, якщо у неї сформувалась низька самооцінка, невпевненість, низька комунікативність. Тільки соціально-активна особистість зможе успішно оволодівати навчально-виховними програмами, прагнутиме до самовдосконалення і саморозвитку.
Особливістю вивчення соціального і емоційного розвитку обдарованої
дитини є:
- розвиток позитивної я-концепції як умови повної реалізації потенційних можливостей дитини;
- формування навичок міжособистісного спілкування. Для того, щоб обдарована дитина могла успішно взаємодіяти в колективі, вона повинна володіти навичками спілкування і співробітництва;
- цілеспрямованість і прагнення доводити справу до кінця;
- готовність ризикувати у ситуаціях самоствердження та самореалізації. Робота психолога спрямована на виховання і розвиток творчих здібностей дітей в процесі проведення різноманітних заходів, що сприяють тренуванню пізнавальних процесів, розумової активності та мислительної діяльності.
Робота з обдарованими дітьми здійснюється за напрямками:
- психодіагностична робота;
- консультаційна робота;
- розвивальна робота ( проведення розвивальних ігор, вікторин, брейн-рингів, диспутів);
- психологічна просвіта вчителів та учнів з питань розвитку творчих здібностей дітей, формування їх індивідуально-психологічних особливостей. ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ
Відомо, що найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання.
Метою роботи є визначення методичних аспектів підвищення мотивації навчання та навчальних досягнень учнів, шляхів вирішення даної проблеми.
Одним із шляхів формування позитивного ставлення дітей до навчання є створення системи мотивів діяльності особистості, яка піддається педагогічному управлінню і забезпечує визначення поведінки учнів і їх ставлення до вивчення того чи іншого навчального предмета.
Таким чином, кожному педагогу слід вчасно виявляти ознаки відставання у навчанні школяра.
Тому можна запропонувати певні шляхи формування мотивації школярів до навчання та підвищення їх навчальних досягнень:
1. Щоденна увага до кожного учня, визнання його особистості.
2. Своєчасна ліквідація «сліпих плям» у знаннях і організація оперативної допомоги кожному учневі, що відстає у навчанні.
3. Формування мотивації навчання як необхідного стимулу бажання учня до навчання.
4. Перехід до інноваційних методів навчання, що дають можливість розкрити потенційні можливості кожного учня, повірити у власні сили.
5. Організація навчального процесу з визначенням трьох головних видів складності під час пояснення матеріалу, його закріплення і оцінювання.
6. У підготовці будь-якої теми навчальний матеріал поділяти на кілька блоків.
7. Вивчення умов, в яких виховується кожна дитина, враховування їх у навчальній діяльності.
8. Співпраця з батьками, спільне формування педагогічної культури сім’ї.
Отже, педагог кожним своїм словом і дією має переконувати учнів у своїй щирості, доброзичливості і справедливості. Тільки за цієї умови можна виховувати позитивні мотиви до навчання, як до відповідальної, цікавої і радісної праці.
ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА
З метою просвітницької роботи серед учнів школи проводжу виховні години та години спілкування на теми: «Колектив і особистість», «Дороги, які ми обираємо», «Вплив телебачення на дитячу свідомість», «Комп’ютер, друг чи ворог», «Добрим бути просто чи не просто».
З метою профілактики насильства серед учнівської молоді та на виконання Державної програми щодо подолання дитячої безпритульності і бездоглядності підготовлено анкетування «Моє життя в сім'ї та школі», «Школа, в якій я навчаюсь: за і проти», корекційні заняття на тему: «Насильство. Як вміти себе захистити».
РОБОТА З ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВ
Для вивчення професійних нахилів підготовлено та частково проведено тестування учнів 9-11 класів ( варіант Голланда), годину спілкування на тему «Вибір професій», тренінг для учнів 9-11 класів на тему «Формула вибору професії». Надається допомога у професійному самовизначенні шляхом індивідуальних бесід зі старшокласниками з проблем професійного вибору.
ПСИХОКОНСУЛЬТАЦІЙНА РОБОТА
За порадами звертаються учні, батьки, вчителі. Протягом другого семестру 2015-2016 н.р. за індивідуальною консультацією до психолого-педагогічної служби звернулось:
Найчастіші причини звернень:
ü непорозуміння дітей з батьками;
ü проблеми у спілкуванні з однолітками;
ü конфліктні ситуації: учень-учень, вчитель-учень, батьки-діти;
ü підліткові проблеми;
ü дезадаптація школярів.
РОБОТА З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Мною постійно здійснюється спостереження за дітьми з особливими освітніми потребами з метою виявлення зони розвитку. Проводиться з ними корекційно-розвивальна робота. Мною був підготовлений методичний матеріл для роботи з дітьми з ООП.
На запит кримінальної міліції Пустомитівського р-ну була проведена діагностика старшокласників з метою виявлення «групи ризику» у лютому 2015:
Практичним психологом:
- підготовлено нормативно-правову документацію психологічної служби Зимноводівської ЗОШ І-ІІІ ступенів;
- підготовлено методичний та емпіричний матеріл;
- проведена роботу у звязках з громадськістю.
Кожен освітній заклад має свої, лише для нього характерні особливості, які зумовлюють своєрідність його соціалізуючих впливів на особистість вихованця. Тип освітньої установи визначає специфіку завдань і форм роботи практичного психолога освіти. Тому наведену інформацію про основні види і напрями роботи практичного психолога слід розглядати не як жорстко встановлений припис, а лише як діяльність спеціаліста з певним досвідом професійної діяльності, з власним компетентним поглядом на сутність педагогічних проблем, покликаного суспільством здійснювати психологічний патронаж освітнього процесу його громадян.