Уже давно
доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Колись вчителям важко
було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням
комп'ютерних мереж і онлайн засобів, школи отримали можливість подавати інформацію
таким чином, щоб задовольнити індивідуальний запит кожного учня.
Необхідно навчити кожну дитину за короткий
проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній
діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес
навчання так, щоб учень активно, з цікавістю і захопленням працював на уроці,
бачив плоди своєї праці і міг їх оцінити. Поєднання традиційних методів
навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних
допомагає вчителю у вирішенні цього непростого завдання. Адже використання
комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго
диференційованим та індивідуальним.
Поєднуючи в собі можливості телевізора,
відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною
імітувати інші іграшки і різноманітні ігри, сучасний комп'ютер разом із тим є для дитини рівноправним партнером,
здатним дуже тонко реагувати на дії та
запити. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів:
допомагає їм краще оцінити здібності і знання учня, зрозуміти його, спонукає
шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.
Що
ж таке ІКТ?
Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна
технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і
перетворення інформації.
Більш вдалим терміном для технологій
навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні
(нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі
інформації тим, кого навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.
При підготовці до уроку з використанням
ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК. При відборі навчального матеріалу
він має дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та
послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При
цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.
Такому урокові властиві:
·
принцип адаптивності:
пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;
·
керованість: у
будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;
·
інтерактивність і
діалоговий характер навчання: ІКТ мають здатність "відгукуватися" на
дії учня і вчителя; "вступати" з ними в діалог, що і становить
головну особливість методик комп'ютерного навчання;
·
оптимальне поєднання
індивідуальної та групової роботи;
·
підтримання в учня
стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;
·
необмежене навчання.
Комп'ютер може використовуватися на всіх
етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання. При поясненні нового
матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.
Комп'ютер
використовується як:
·
джерело навчальної
інформації;
·
наочний посібник;
·
тренажер;
·
засіб діагностики і
контролю.
Функції комп’ютера як робочого інструменту:
·
засіб підготовки
текстів, їх зберігання;
·
графічний редактор;
·
засіб підготовки
виступів;
·
обчислювальна машина
великих можливостей.
Переваги
використання ІКТ
·
Індивідуалізація
навчання;
·
Інтенсифікація
самостійної роботи учнів;
·
Зростання обсягу
виконаних на уроці завдань;
·
Розширення
інформаційних потоків при використанні Internet;
Підвищення
мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи,
можливості включення ігрового моменту. Комп'ютер дає вчителю нові можливості,
дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу
пізнання. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом, навіть відсталі учні
охоче працюють з комп'ютером.
Інтегрування звичайного уроку з
комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при
цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає
більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу,
тому що вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на
екран), учневі не доводиться чекати, поки вчитель повторить потрібний йому
фрагмент.
Цей метод навчання дуже привабливий і для
вчителів. Він допомагає їм краще оцінити здібності і знання учня, зрозуміти
його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює
професійний ріст і подальше освоєння комп'ютера.
Застосування на уроці комп'ютерних тестів
і діагностичних комплексів дозволяє вчителю за короткий час отримувати
об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і
своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності
завдання для конкретного вихованця.
Для учня важливо те, що відразу після виконання
тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність), він отримує
об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при
усному опитуванні.
Але, поряд з плюсами, виникають різні
проблеми, як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.
Існуючі
недоліки та проблеми застосування ІКТ
·
Немає комп'ютера у
домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів, час самостійних занять у
комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
·
у вчителів недостатньо
часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
·
недостатня комп'ютерна
грамотність вчителя;
·
у робочому графіку
вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернету;
·
у шкільному розкладі не
передбачено час для використання Інтернету на уроках;
·
при недостатній
мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку
характеристик ПК і т.п;
·
існує ймовірність, що,
захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання
до наочно-ілюстративних методик.
Застосування сучасних інформаційних
технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку
світового освітнього процесу. У вітчизняній загальноосвітній школі в останні
роки комп'ютерна техніка й інші засоби інформаційних технологій стали все
частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.
Інформатизація істотно вплинула на процес
здобуття знань. Нові технології навчання на основі інформаційних і
комунікаційних, дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість
сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.
Застосування на уроці комп'ютерних тестів
і діагностичних комплексів дозволяє вчителю за короткий час отримувати
об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і
своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності
завдання для конкретного учня.
Попри
те, є і негативна сторона даного питання: у світ проникає вірус цифрового
слабоумства. І це не жарт, це діагноз. У 2007 році фахівці помітили, що з
кожним роком все більше дітей - представників цифрового покоління страждають
розладом уваги, втратою пам'яті, низьким рівнем самоконтролю, когнітивними
порушеннями, пригніченістю і депресією. Ми, педагоги, помічаємо цю тенденцію
все чіткіше з кожним роком. Дослідження показують, що в мозку представників
цифрового покоління спостерігаються зміни, схожі на ті, що з'являються після
черепно-мозкової травми або на ранній стадії деменції - слабоумства, що
розвивається в старечому віці.
У
це складно повірити, але середньостатистичний семирічний європеєць вже провів
біля екранів більше року свого життя (по 4 години на добу), а 18-річний -
більше чотирьох років! Останнім часом спостерігаю тенденцію до збільшення
поширеності схильності до Інтернет-залежності серед старшокласників, див.
малюнки 1 та 2.
Клас
|
Не схильні до І.З.
|
Тенденція до І.З.
|
Схильні до І.З.
|
9-й клас
|
23%
|
38%
|
39%
|
10-й клас
|
43%
|
36%
|
21%
|
11-й клас
|
40%
|
20%
|
40%
|
І.З. – Інтернет-залежність.
Мал. 1. Результати дослідження рівня
Інтернет-залежності у старшокласників у 2014-2015 н.р. за допомогою
опитувальника « Виявлення рівня Інтернет-залежності» К. Янг.
Мал. 1.1. Графічне зображення результатів
дослідження рівня Інтернет-залежності у старшокласників у 2014-2015 н.р. за
допомогою опитувальника « Виявлення рівня Інтернет-залежності» К. Янг.
Клас
|
Не
схильні до І.З.
|
Тенденція до І.З.
|
Схильні до І.З.
|
9-й клас
|
10%
|
48%
|
42%
|
10-й клас
|
24%
|
36%
|
40%
|
11-й клас
|
18%
|
29%
|
53%
|
І.З. – Інтернет-залежність.
Мал.2. Результати дослідження рівня
Інтернет-залежності у старшокласників у 2015-2016 н.р. за допомогою
опитувальника « Виявлення рівня Інтернет-залежності» К. Янг.
Мал. 2.1. Графічне зображення результатів
дослідження рівня Інтернет-залежності у старшокласників у 2015-2016 н.р. за допомогою опитувальника « Виявлення
рівня Інтернет-залежності» К. Янг.
Як
бачимо є збільшення рівня схильності до Інтернет-залежності у старшокласників.
При спілкуванні з першокласниками, часто помічаю, що діти добре обізнані з
новітніми технологіями та проводять дозвілля зазвичай за гаджетами. Учні
середньої ланки частіше проводять перерву зосередившись на смартфоні, а не на
однолітках. Тому, на мою думку, варто обмежувати час користування гаджетами для
молодших учнів, в котрих ще не в достатній мірі сформована довільність
процесів. Потрібно зосередити увагу на промоції психогігієни використання
комп’ютерних технологій, та доносити думку, що різноманітні нові технології
призначені для того, щоб полегшувати життя людині, а не красти її час та
можливості.
За даними Національного агентства з
інформаційного суспільства, суспільство характеризується наступним чином:
91% -
це чат-залежні учасники форумів, чатів, групових ігор,
телеконференцій, а також інших ресурсів, націлених на спілкування.
9% - веб-залежні від нових доз інформації
(віртуальний серфінг по сайтам, порталам та ін.)
5,8%
дорослого населення і 12,4% молоді страждають від Інтернет-залежності.
Важко повірити, але з 1970 року радіус
активності дітей (простору навколо будинку, в якому діти вільно досліджують
навколишній світ) скоротився на 90%! Світ стиснувся до екрану гаджета. Діти
забули і, що ще гірше, просто не знають, як це - бігати під дощем, пускати
кораблики, лазити по деревах або просто розмовляти один з одним. Вони годинами
сидять, зосередившись лише на своєму смартфоні. Але ж їм необхідно розвивати
свої м'язи, знати про ризики, які приготував для них світ, і просто взаємодіяти
зі своїми друзями. «Дивно, як швидко сформувався зовсім новий тип середовища,
де смак, нюх і дотик не стимулюються, де більшу частину часу ми сидимо біля
екранів, а не гуляємо на свіжому повітрі і не проводимо час у розмовах
віч-на-віч», - говорить Сьюзан Грінфілд. Нам, безперечно, є про що хвилюватися,
проте, нам слід на власному прикладі показувати учням, що
інформаційно-комп’ютерні технології слід використовувати, але з розумом, не
захоплюватись новими гаджетами надміру. Для реалізації цього завдання проводжу
виховні заняття, бесіди на тему «Комп’ютер: друг, чи ворог?».
Мал. 3. Виховне заняття
Комп’ютер: друг, чи ворог?» у 5-му кл.
У
своїй роботі часто використовую комп’ютерні технології для демонстрації
стимулюючого та мотивуючого матеріалів. Використовую електронні опитувальники
для дослідження рис особистості, як, наприклад,
опитувальник РРІ Кеттел, методика «Ерудит»; електронний моніторинг.
Проводжу внутрішньогрупові анкетування за допомогою сервісу docs.google.
Обробку
емпіричного матеріалу здійснюю за допомогою електронних таблиць Exel, що дозволяє значно
економити робочий час та оптимізувати роботу.
«Учителі
готують молодих людей до життя, до роботи та, взагалі, до існування в іншому
світі – світі, який усе більше й більше прагне використовувати цифрові
технології. Тому так важливо, щоби діти вже сьогодні навчились осмислено
використовувати такі технології. Але, якщо в самих учителів відсутнє правильне
розуміння даних технологій, то навчити дітей буде практично неможливо», ‑ підкреслює Анджела
Макфарлейн, генеральний директор колегії вчителів, а раніше голова Вищої школи
освіти при Брістольському університеті. Зараз у багатьох країнах світу
університети на своїх сайтах та інших освітніх ресурсах завантажують
відеолекції, інтерактивний перелік літератури із пропозиціями масових відкритих
онлайн-курсів (MOOC) на таких Інтернет-платформах, як Udacity, Coursera і EdX,
створюючи, таким чином, дивовижно багатий банк даних із різних освітніх
напрямів ‑
від конкретних прикладних курсів до вивчення класичної старогрецької історії.
Їх бажано рекомендувати учням, а також використовувати самим педагогам для
підвищення кваліфікації.
Використовую та
рекомендую вчителя соціальні мережі, наприклад, Twitter і Facebook: Twitter, щоби видати школярам домашнє
завдання, зробити якісь нагадування або включити додаткове позакласне читання
чи відео з You Tube. Але при цьому вчителі повинні звернути увагу щодо збереження
особистих акаунтів і вчителів, і учнів.
ЛІТЕРАТУРА:
1.
Енциклопедія
педагогічних технологій та інновацій/ Автор-укладач Н.П. Наволокова. – 2-ге
вид. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 176 с.
2.
Вердіна С.В. Секрети
педагогічної майстерності. Уроки для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.
– 111с.
3.
Аллан Кроуфорд Технології розвитку критичності мислення учнів. – К.: «Плеяда», 2006. – 216с.
4.
Освітні технології:
Навчально-методичний посібник/ О. М. Пехота.- К.: Вид. А.С.К., 2002. – 252 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар